Якщо точніше, то в Ряснянській промзоні заплановано ввести в дію два асфальтних заводи. Екологи б'ють на сполох: наслідки роботи двох об'єктів, які належать до першого класу небезпеки, можуть бути катастрофічними для всього міста. Західні та північно-західні вітри, що переважають у Львові, рознесуть з Рясне-2 (західна частина міста) отруйні викиди по цілому Львову. До того ж не таємниця, що наше місто розташоване в западині. Власне, така кліматична особливість сприяє тому, що шкідливі речовини ще й накопичуватимуться в повітрі, подовгу отруюючи городян.
Андрій Іванович може без упину битися в груди, голосячи щось на кшталт: «Ми дбаємо про здоров'я львів'ян: якщо виробництво буде шкідливим, ніхто в Рясному-2 заводів не будуватиме». Зіграти роль юродивого, тим паче перед камерами, добродію Садовому не заборониш. Утім, надто лукаво, коли мер на території міста дає «зелене світло» шкідливому виробництву і чекає якогось прозріння від експертиз. Асфальтобетонні заводи де-юре - шкідливі (тому й належать до першого класу екологічної небезпеки) і де-факто таку класифікацію не зміниш. Хіба що фальшуючи показники і підробляючи документи…
Улюблена «Онур»
Один асфальтобетонний завод (який нехитро назвали - виробничою базою з виготовлення компонентів для ремонту та будівництва автомобільних доріг) за адресою вулиця Шевченка, 323-337 (Рясне-2) зводить уже знана у Львові турецька фірма «Онур». Як вона туди потрапила, історія замовчує. Як відомо, на аукціоні ділянку площею 5,2 га у березні цього року придбала одеська ТзОВ «Пілігрим-Плюс». Вона й виступила замовником робіт. І всі дозволи давали саме їй. Хоча якими потужностями мала будувати завод фірма, яка спеціалізується на продажі паливно-мастильних матеріалів – невідомо. Як і невідомо, на якому етапі «примазалась» до проекту «Онур». Остання тепер виступає як орендар ділянки і зайнята будівельними роботами в Рясне-2. Асфальт для «Онуру» потроху стає на вагу золота. Фірма через надмірну симпатію мерії задіяна на багатьох об'єктах у місті. Дотепер фірма возила асфальт із Пустомит, де є схоже виробництво, яке планують запустити в Рясному-2. Однак є припис тамтешньої СЕС про заборону роботи заводу в районі (зрозуміло, що через шкідливість виробництва). Тож львівський проект стає ще вагомішим і задля його реалізації ніхто нічого, певно, не пошкодує. Інший завод належить ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району». До речі, останнє підприємство ганяють по Львову вже давно. Зі своєю асфальтобетонною установкою (з вигляду доюрського періоду) ремонтники ніяк не можуть вписатись у санітарно-захисну зону. З останнього місця дислокації їх вигнали через Євро-2012. Їхня ділянка потрапила в межі реконструкції терміналу міжнародного аеропорту «Львів».
Два заводи розташовані один від одного на відстані приблизно двісті метрів. Такий виробничий тандем починає збурювати мешканців мікрорайонів Рясного-1, Рясного-2 та Білогорща, які готові вдатися до акцій протесту. До речі, згідно з майбутньою стратегією Львова, у Білогорщі мав постати однойменний рекреаційний лугопарк. Цікаво, чи планує нинішній мер із сім'єю теж проводити там дозвілля?
Танком по бюрократії
Певно, окремої статті потребує сам процес виготовлення потрібної документації для будівництва асфальтобетонних заводів у Рясному-2. Спробуємо коротко описати дозвільну систему, перед якою постали замовники і плюнули в обличчя тим, хто говорить, що в нас нездоланна бюрократія. Навіть за некорупційним кордоном так вміло і швидко не працюють на благо громади, як у Львові.
Отож, 2 березня 2010 року відбувся аукціон. Ділянку в промзоні в Рясному-2 було продано за 6,96 млн грн (в умовах кризи продати у Львові землю уже можна вважати святом). Наступного дня укладено договір купівлі-продажу. Вже 4 березня управління архітектури мерії погодило містобудівне обґрунтування будівництва такої собі виробничої бази. Того ж дня містобудівне обґрунтування погодило обласне ГУ МНСУ. А 5 березня обласними Державним управління охорони навколишнього природного середовища та Головним державним санітарним лікарем Львова. Більше того, в цей день на підставі усіх дозволів був отриманий висновок комплексної державної експертизи, який без вагань люб'язно надала філія державного підприємства - «Львівдержбудекспертиза» і пакет потрібних документів встиг на засідання виконавчого комітету ще до 15-ї години. Незважаючи на те, що порядок денний формували 2 березня, питання ніхто не відкладав у довгий ящик і містобудівне обґрунтування отримало погодження ще й виконкому. Як то кажуть, на одному подиху тоді ще «Пілігриму-плюс» вдалося зробити те, на що прості смертні витрачають щонайменше кілька місяців.
В документах є дуже багато цікавих деталей. От, для прикладу, у висновках «Львівдержбудекспертизи» описано, що ділянка в промзоні Рясне-2 розташована поруч «…із резервними територіями міста для розміщення промислових підприємств із санітарно-захисною зоною 100-300 метрів». Далі читаємо: «…підприємство у своєму складі має асфальтобетонну установку, що згідно з санітарною класифікацією підприємств будівельної промисловості, належить до 1-го класу із СЗЗ – тисяча метрів. І далі: «Запропонована ділянка відповідає цій вимозі». Честь і хвала мерії, і всім дотичним інстанціям, які зуміли відшукати чималу ділянку для розміщення надшкідливого об'єкта. Хоча в цьому промисловому районі всі інші підприємства, які там розміщені, або можуть бути побудовані, мають встановлену втричі меншу санітарно-захисну зону. Бувають дива на світі.
До речі, є ще маленький припис «Львівдержбудекспертизи» - «… рекомендовано до затвердження за умови отримання позитивних результатів Громадського обговорення…» Певно, в мерії так зраділи отриманій експертизі містобудівного обґрунтування, що й до кінця документ не дочитали. Відтак, громадськість взялася за обговорення лише проекту містобудівного обґрунтування 28 травня, себто через півтора місяця після того, як документ цілком затвердив виконком.
Схоже, чиновники мерії теж не надто переймалися тим, що пишуть. Перлів вистачає. Наприклад, у додатку до рішення виконкому, де йдеться про містобудівні умови та обмеження в особливих умовах щодо благоустрою та озеленення земельної ділянки, йдеться: «…пішохідні доріжки пов'язати з тими пішохідними зв'язками вулиці Пасічної, що вже існують. Для замощення пішохідних доріжок застосувати фігурні елементи мощення…». «Онуру» залишається лиш уточнити, кудою потрібно фігурно мостити доріжки: через Брюховичі і Замарстинівську чи по окружній через Сихів. Ну, є ще варіант йти напряму через центр на Личаківську.
Гіперактивність, з якою було підготовлено документи, вражає. Втім, якщо «Онур» для робіт має хоч якісь дозвільні документи. Інший завод зводять просто на «ура».
Останні меседжі
Андрій Садовий миттю відреагував на закиди громадськості. «Мені здається, що починаються певні виборчі спекуляції на цю тему, - цитує керманича міста zaxid.net. - Коли я по телевізору побачив певні коментарі, то склалося враження, що у Львові відбулася якась катастрофа. Тому ще раз наголошую - жодного будівництва не ведеться. Я не допущу шкідливого виробництва».
Як відомо, міський голова ще в серпні цього року створив робочу групу, яка повинна вивчити ситуацію щодо будівництва асфальтних заводів. Очолює групу заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури Володимир Шевчук. На все відведено два місяці. Власне, за два дні наробили стільки, що тепер аж два місяці будуть розбиратися.
Не оминув Андрій Іванович і появу закидів на його адресу. Виявляється, Львову не загрожують формальдегіди, діоксини сірки, оксиди азоту, сажа продуковані асфальтними заводами, а передвиборчі провокації та популізм. «Я б просив усіх кандидатів у депутати, які йдуть у Рясне-1, Рясне-2, у межах виборчої кампанії з людьми говорити про конкретні справи, що вони зробили і роблять, а не створювати образ ворога, його долати, а після 31 жовтня забути про його існування. Прошу людей бути уважними, не піддаватися на провокації, - каже мер. - У мене сьогодні немає жодних пересторог, щодо того чи моє розпорядження буде виконане. Ніхто нічого не будує і будувати не буде, поки працює комісія».
Особливо чітко видно, як ніхто нічого не будує на фото під час того, як Андрій Іванович роздає коментарі. Роботи не припиняються навіть в присутності мера. Певно, ніхто не боїться. До речі, 2 квітня інспекція Держархбудконтролю дала дозвіл на початок підготовчих робіт на ділянці, де має бути зведений завод. Щоправда, 27 серпня його скасувала. І навіть є припис інспектора від 1 вересня припинити роботи. Хоча вони тривали і восьмого числа, коли приїхав міський голова. «Онуру» таки комфортно у Львові з таким панством, як наш Андрій Іванович.
Коментар для «Погляду»:
Дмитро Скрильніков, адвокат «Бюро екологічних розслідувань»:
«Як і всі, ми були переконані в тому, що на громадських слуханнях розглядаємо проект містобудівного обґрунтування. Не знаю, чи це халатність чи нас справді мають за дурнів, однак, м'яко кажучи, процедура участі громадськості була сфальсифікована. Думку громади просто ніхто не врахував. Можна робити різні закиди стосовно того, що в справу втручаються політики, тим паче напередодні виборів. Проте у справ, які ми намагаємось вирішити, завжди так було. Чистим повітрям хочуть дихати всі, як ті, що при владі, так і ті, що в опозиції. Тим не менше, проблема є у Львові і чимала. І буде ще більшою, якщо цього не зупинити. В жодному випадку на цій території не можна будувати схожих небезпечних об'єктів. Зрозуміло, що Євро-2012 для мерії понад усе, однак має бути здоровий глузд. У санітарну-захисну зону потрапляють і завод «Віденська кава», і підприємство, яке фасує екочаї. Зрештою, не так далеко житлові будинки. За змінами у владі не встигаєш слідкувати, а хто відповість за шкоду, якої завдадуть асфальтні заводи? Яке б газоочисне обладнання не стояло, виробництво асфальту все одно вкрай шкідливе і місце, яке вибрала для цього мерія, не підходить».
Сергій Довгалець, Віра Савран
Немає коментарів:
Дописати коментар