Місцеві жителі не хочуть, щоб поблизу будували асфальтобетонний завод
У Львові на вулиці Шевченка, 323-337 (промислова зона Рясне-2) постане завод, який матиме виробничу базу з виготовлення компонентів для ремонту і будівництва автомобільних доріг – асфальтобетонну установку. Інвестор з Туреччини, фірма ТзОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", обіцяє докластися до будівництва доріг до Євро-2012. Натомість жителі мікрорайону Білогорща, розташованого лише за кілометр від майбутнього виробництва, занепокоєні своїм здоров'ям та екологічним станом довкілля. Вони категорично проти зведення підприємства, яке, вважають, забруднюватиме довкілля районів Левандівки, Рясного-2 та Білогорщі.Мешканка Білогорщі Ганна Кравчишин, яка зателефонувала в редакцію, розповіла кореспонденту "ВЗ": більше ста жителів мікрорайону звернулися з листом до міського голови Львова Андрія Садового, в якому вимагають не допустити будівництво заводу першого класу екологічної небезпеки. Підписи проти заводу збирають також у Рясному-2. "Асфальтобетонне виробництво виділятиме в атмосферу небезпечні канцерогенні речовини, що негативно впливають на довкілля та здоров'я жителів. Це велика загроза для людей", – каже жінка.
Пані Ганна розповідає, що у Білогорщі й без асфальтобетонного заводу складна екологічна ситуація. Влада Львова не спромоглася належно провести в домівках каналізацію, тому нечистоти стікають на окреме поле і там гниють… Люди не можуть дихати, особливо в спеку, всюди відчувається їдкий сморід від каналізаційних стоків. Пані Ганна розповідає, недавно поблизу Білогорщі запрацював якийсь завод. Що він виробляє – ніхто точно не знає, подейкують, вночі там спалюють пластмасу. Через ці випари людям нічим дихати.
Кореспондент "ВЗ" вирушила на місце майбутнього небезпечного виробництва. Дістатися до Білогорщі не так то просто – туди ходить одна-єдина маршрутка № 75 – від вулиці Пасічної. Їхати до центру Білогорщі хвилин із 45, але це влітку, а як бути у негоду, взимку? Мікрорайон цей справляє враження забутого Богом і людьми – асфальту нема, смердить каналізацією, значна частина його без світла і газу. Місцеві жителі кажуть, що цвинтар переповнений. Не на всіх будинках є таблички із назвами вулиць, у мікрорайоні немає навіть аптеки...
У Білогорщі я поспілкувалася із місцевими жителями. Підприємець Ігор Гурняк наводить як приклад роботу асфальтобетонного заводу в Пустомитах. Екологічні інстанції призупинили його роботу через перевищення рівня викидів небезпечних речовин. "Ми б не виступали проти виробництва, що на вулиці Шевченка, якби були впевнені в екологічній безпеці інших подібних заводів, – каже він. – Цей об'єкт буде першого рівня небезпеки. Згідно із стратегією розвитку Львова, будівництво у межах міста промислових об'єктів першого та другого рівня небезпеки не буде дозволено". За словами пана Гурняка, неподалік майбутнього заводу розташована зелена територія, яку влада обіцяла узаконити і зробити там рекреаційний лугопарк "Білогорща". Підприємець побоюється, що жителям доведеться забути про "зелені легені" лугопарку, якщо поруч працюватиме екологічно небезпечне підприємство.
Люди дивуються: яким чином інвестор за кілька днів отримав усі дозволи? Ігор Гурняк розповідає, що жителів про громадські слухання не повідомили. Як потім з'ясувалося, оголошення про слухання були лише на сайті Львівської міської ради, але місцеві люди про це не знали. Про те, що розпочато будівництво заводу, люди довідалися пост-фактум. Пані Ганна каже, що запитувала будівельників, коли побудують завод, ті відповіли, що, ймовірно, до кінця року.
Від Білогорщі ми з декількома місцевими жителями їдемо машиною хвилин двадцять через поля до будівельного майданчика. Бачу, там кипить робота. Технікою розрили землю, будівельники звели перші виробничі приміщення. Всюди крани, техніка, посилена робота, закладено фундаменти під невідомі споруди. Мої "провідники" скаржаться, що охорона не допускає місцевих на будмайданчик, люди отримують формальні відповіді на свої запитання.
Перше, на що звертаю увагу, – недалеко від будівельного майданчика видно львівські багатоповерхівки… Ганна Кравчишин показує документи громадських слухань, з яких з'ясовується, що проти заводу виступає лише громадська організація "Бюро екологічних розслідувань". У цьому ж документі – висновок начальника відділу економічного розвитку Львівської міської ради Вікторії Довжик. Чиновниця запевняє, що санітарно-захисна зона у тисячу метрів для об'єктів першого класу дотримується, в зону не потрапляє жоден будинок міста. "Актуальність розміщення даного заводу полягає у необхідності забезпечення Львова та області якісними дорогами і відповідно матеріалами для їх будівництва", – сказала пані Довжик.
Жителі Білогорщі не виступають проти чемпіонату Євро-2012, ні проти європейських доріг в області. Єдине, чого вони вимагають, – щоби влада не будувала дороги ціною здоров'я їх та їхніх дітей. Жителі вимагатимуть в інвестора соціальної компенсації. У мікрорайоні Білогорща потрібно заасфальтувати дороги, провести належну каналізацію, деякі квартали досі без світла. "Екологічний стан Білогорщі настільки складний, що новий завод тільки завдасть шкоди. Ми повинні щось вирішити. Якщо доведеться страйкувати, то я першим піду", – сказав "ВЗ" місцевий житель Віктор Скобко.
Коментар для «ВЗ»
Богдан ПІДГАЙНИЙ, представник ТзОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл"
Виробництво і обладнання бази є екологічно чистими і відповідає усім українським та європейським вимогам. Жодного негативного впливу на навколишнє середовище, тим паче Білологорщі, не буде. У нас є повна гарантія. Наприклад, у країнах Євросоюзу такі виробничі бази розміщують на відстані 150-200 метрів від житлового масиву. До Білогорщі ж приблизно півтора кілометра… Обладнання випробувано, відповідні заміри зробила обласна санстанція, медичний інститут. Міністерство охорони здоров'я України дозволило нам працювати на цьому об'єкті.
Марія ДЕРКАЧ
Фото автора
На фото: На будівельному майданчику кипить робота. Кажуть, асфальтобетонний завод постане вже цього року…
